Освіта

1. Відбувалося відновлення зруйнованих під час війни шкіл. У багатьох випадках зусиллями самого населення. Початок відбудови розпочався зразу ж після звільнення території (з 1943-1944 рр.). До 1950 р. довоєнну мережу шкіл було фактично відновлено.

2. Не вистачало приміщень, учителів, відчувалася гостра потреба у підручниках, зошитах, навчальному обладнанні.

3. Запроваджувалася мережа вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих.

4. 1953 р. Перехід до обов’язкової семирічної освіти.

5. Відновлювалася система вищої освіти. Чисельність студентів зросла з 99 тис. до 325 тис. (майже половина з них навчалася на заочних і вечірніх відділеннях). За 1946-1950 рр. в Україні було підготовлено 126 тис. спеціалістів з вищою освітою. Викладання в більшості проводилося російською мовою.

6. Відбувалася русифікація шкіл та освіти. На початку 50-х років в українських школах навчалося 1,4 млн дітей, а в російських і змішаних — 3,9 млн.

7. Закривалися національні школи (польські, молдовські, угорські), зовсім зникли румунські, узбецькі, вірменські та інші.

Наука

1. Відновлювалася робота науково-дослідних установ, зростала їх кількість з 267 до 462, зміцнювалися науково-технічна база, науковий потенціал.

2. Провідною науковою установою залишалася Академія наук УРСР на чолі з О. Палладіним.

3. З’явилися нові, сучасні установи — інститути: радіофізики та електроніки — у Харкові, машинознавства та автоматики — у Львові, металофізики, металокераміки, спецсплавів — у Києві тощо.

4. Вчені працювали в таких перспективних галузях науки, як атомна і теоретична фізика, металофізика тощо.

5. 1946 р. Пуск першого в республіці експериментального атомного реактора.

6. 1948-1950 pp. Виготовлення в Києві першої в Європі цифрової обчислювальної машини під керівництвом С. Лебедєва.

7. Учені Інституту електрозварювання АН У PCP удосконалили і запропонували для масового впровадження у виробництво автомати зварювання металу під флюсом. Нову технологію було застосовано під час спорудження газопроводу Дашава — Київ, де 80% стиків труб зварено цим способом.

8. Досягнення науки й техніки запроваджувалися насамперед у галузі воєнного виробництва.

9. Українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток ядерної фізики, кібернетики, ракетобудування, космонавтики

Література

1. За умов тоталітаризму українська література повоєнного часу зазнавала великого ідеологічного тиску, що призвело до деформації, яка проявлялась у відступі їхніх представників від правдивого відображення дійсності й надмірному вихвалянні «батька і вчителя» Й. Сталіна. Таким творам були притаманні удаваний пафос, політична кон’юнктура, неправдивість, брак художньої цінності. Усі митці зобов’язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму.

2. Л. Каганович розгорнув бурхливу діяльність з боротьби з «українським буржуазним націоналізмом», жертвами якої стали А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, В. Сосюра, Остап Вишня та інші.

3. Незважаючи на важкі умови праці, українські письменники створили високохудожні твори: «Прапороносці» О. Гончара, «Велика рідня» М. Стельмаха, «Київські оповідання» Ю. Яновського, гумористичні оповідання Остапа Вишні.

Мистецтво Образотворче мистецтво

1. В образотворчому мистецтві нові патріотичні твори створили такі художники: М. Глущенко, М. Дерегус, О. Шовкуненко, К. Трохименко та інші.

2. Воєнна тематика переважала у творчості художників: «Бабин Яр» В. Овчинникова, «Ми ще повернемося» Л. Лучника, «Визволителі Києва» С. Бесєдіна та інші. Театральне мистецтво Своє мистецтво несли народові 103 театри, які поновили роботу в республіці після війни. У репертуарі 78 театрів були спектаклі українською мовою. Викликала захоплення мільйонів глядачів виконавча майстерність багатьох артистів театрів — Б. Гмирі, Г. Юри, H. Ужвій, М. Романова та багатьох інших. Активізувалася самодіяльна народна творчість, яка широко розвивалася у містах і селах і до якої було долучено мільйони радянських людей. Про це свідчило зростання кількості народних колективів, проведення оглядів, творчих звітів художньої самодіяльності, визначення переможців цих оглядів, підвищення їх виконавчої майстерності.

Музичне мистецтво

• Успішно працювали композитори: М. Вериківський, Ю. Мейтус, К. Данькевич та інші.

• Славилися: хор під керівництвом Г. Вірьовки, академічна капела «Думка», хорова капела «Трембіта», капела бандуристів О. Міньковського, Державний симфонічний оркестр.

Кіномистецтво

1. В Україні працювало три кіностудії художніх фільмів: Київська, Одеська, Ялтинська.

2. Популярними стали кінокартини: «Сільська вчителька», «Весна на Зарічній вулиці», «Педагогічна поема» та інші.

3. Українська студія кінохроніки на початок 1946 р. випустила понад 100 кіножурналів «Радянська Україна».

4. У 1950 р. на екрани вийшов талановитий фільм І. Савченка «Тарас Шевченко», роль поета в якому зіграв С. Бондарчук.