Лев I Дани́лович (*бл.1228 - †бл.1301) — король Русі (1269-1301), Великий князь Київський (1271-1301), князь перемиський (1240-1269), князь белзький 1245-1269), князь галицько-волинський (1264-1269), син короля Данила Романовича.
Біографія
1247 року (за іншими даними в 1251-1252 рр.) для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з донькою Бели IV Констанцією.1252 року допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою.Після смерті короля Данила Романовича (1264) успадкував Перемиське князівство і Львів (місто назване на честь Лева), яке, згідно з хронікою Бартломея Зиморовича, іншими давніми документами, він заснував, спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац.Близько 1269 року, після смерті брата Шварна, успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогочинське князівства, а також королівський титул.1272 року переніс столицю Руського королівства до Львова.Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним.Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом (бл.1280) і Люблінську землю (бл. 1292).Після 1269 року, коли відбулась невдала спроба стати Великим князем Литовським замість брата Шварна, Лев підтримував союзні стосунки з Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й Київ, а сам він носив титул Великого князя Київського.
Основні військові дії Лева І Даниловича
1244 р. — похід проти претендента на галицький престол князя Ростислава IV і невдала битва на р. Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.
1245 р. — участь у знаменитій битві під Ярославом, де Лев командував полком, який зіграв у цій битві одну з вирішальних ролей.
1249 р. — похід на Слонім в ході участі галицько-волинських військ в литовській усобиці на стороні Товтивила.
1253 р. — активна участь у чеському поході на підтримку брата Романа в ході війни за Австрійську спадщину.
1253–1254 рр., зима — похід у ятвязьку землю проти князя Стекинта. В ході цієї війни з наказу короля Данила швидким маршем перекидує військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
1254–1255 рр., зима — каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів'я Південного Бугу.
1255–1256 рр., зима — похід до Новогрудка на допомогу братові Романові та війна з ятвягами.
1258 р. — оборона східних кордонів проти ординців.
1269 р. — невдала спроба оволодіти Литовським престолом.
1272–1273 рр. — участь у польській міжусобиці на стороні свояка Болеслава V Сором'язливого, походи на ятвягів.
1275 р. — похід з ординцями на Литву у відповідь на здобуття великим литовським князем Тройденом Дорогочина.
1276 р. — похід на Слонім.
1277 р. — похід з ординцями на Литву.
1279 р. — війна за Польську спадщину по бездітній смерті Болеслава V Сором'язливого, одруженого з Кунегундою Угорською — сестрою його дружини Констанції.
1280 р. — похід на Польщу з ординцями.
1281 р. — приєднання жупи Берег та інших володінь на Закарпатті.
1282 р. — похід з Ногаєм в Угорщину.
1285 р. — похід з ординцями в Угорщину, війна проти Польщі в союзі з Литвою.
1287 р. — похід з ординцями у Польщу.
1289 р. — участь у польській усобиці.
1290 р. — участь у польсько-чеській війні, зустріч з чеським королем в Опаві.
1292 р. — приєднання Люблінської землі.
1299 р. — зустріч в Брно з королем Вацлавом ІІ — онуком двоюрідного брата, князя Ростислава Михайловича.
Докладав багато зусиль до створення Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за короля Юрія Львовича.
За легендою, похований у Онуфріївському монастирському храмі, що у с. Лаврів (Старосамбірський район, Львівська область).
Вшанування пам'яті
На честь нього названо 71 курінь УПЮ імені князя Лева.
