Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (*6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.

                                               Життєпис

 

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика, зокрема, мав брата Миколу, що працював якийсь час в Мізуні коло Долини. Навчався в Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету.1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, текст подав йому, укладений польською мовою.1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в Гумниськах, де була плебанія в жалюгідному стані із гнилою підлогою, через це 3 жовтня 1838 писав у листі до консисторії прохання про передення в інше місце, зокрема, через вагітність дружини. Потім — в Нестаничах Холоївського деканату (скерування отримав 18 жовтня) і Новосілках.Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка («Будителя») Західної України співмірне з Тарасом Шевченком(«Кобзарем») як національним пророком всієї України.Син — Шашкевич Володимир Маркіянович.

Поетична спадщина

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився в 1835 р. Не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за милою», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Надзвичайної поетичної (пророчої) сили є його «Псалми Русланові». В цілому поетична спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

Інші видання

У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Яків Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).

Смерть і похорон

Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований в Новосілках без дотримання приписів церкви стосовно поховання священиків. Дольницький Андрій — унівський декан УГКЦ — 26 червня 1843 поховав, запечатав гріб (запис № 38 за 1843 рік в метричній книзі).Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і національної русько-української свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 році було організовано комітет для перевезення мощів М. Шашкевича, головою став Омелян Огоновський. Тлінні останки за масової участі населення Галичини перенесено до Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3)[5]. Тим самим започатковано краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких) діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле.Навколо могили почали активно скуповувати землю впливові поляки, зокрема, монополісти Бачевські, існувала можливість її плюндрування. «Діло» № 10 за 1902 рік: «Чи не лучше було би … перенести домовину і уложити… в підземних криптах нової Преображенської церкви у Львові.1911  року, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.Художник Іван Труш тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.

Посмертне вшанування

1880 року Теофіл Грушкевич був керівником поїздки студентів — діячів товариства «Дружній лихвар» на могилу Шашкевича Маркіяна, під час якої її віднайшли. 1893 року Огоновський Омелян був обраний головою комітету з перевезення та перепоховання на Личаківському цвинтарі мощів блаженної пам'яти М. Шашкевича з Новосілок. Спочатку Рада Львова не давала дозволу на перепоховання. Формальною причиною відмови була інформація про поховання М. Шашкевича в чужому гробівці. Дозвіл після прохання «Просвіти» надали на спеціяльному засіданні 14 жовтня; вирішено «…відступити безоплатно 8 м² землі». Прах був опізнаний по восковому хрестику та кадильниці.1911 року, в соті роковини від дня його народження, за ініціативою Братства ім. св. Миколая в Перемишлі та Українського педагогічного товариства засновано школу ім. Маркіяна Шашкевича. Того ж року на Білій Горі, що височіє над селом Підлисся, на кошти, що зібрав народ, було встановлено величний пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті, який символізує прагнення до сонця, правди, освіти, культури, прогресу. Висота пам'ятника становить 25 м.Місце цього Хреста Шашкевича в Новосілках на «Білій горі» (цікаво, що навіть більше ніж його могила у Львові) з часом стала місцем масового краєвого паломництва (в першу неділю серпня кожного року), аналогічно як служить — у національному маштабі і цілий рік — могила Тараса Шевченка біля Канева.Відкривалися і урочисто освячувалися отцю Маркіяну меморіальні дошки, переважно по церквах. Майже в кожній українській місцевості пройшли урочистості. За новіших часів вшанування Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. 1959 р. в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 р. — поставлено бронзове погруддя Шашкевича. За часів Незалежності України було відкрито музеї-садиби Маркіяна Шашкевича у селі Нестаничах, Радехівського району та в селі Новосілки Буського району, а також Музей отця Маркіяна Шашкевича у селі Деревня, Жовківського району, яким у 2012 р. рішенням виконкому Львівської облради надано звання «Народний музей».

1990 року поруч з вежею церкви Св. Духа на вулиці Коперника у Львові був відкритий пам'ятник Маркіяну Семеновичу Шашкевичу (автори пам'ятника скульптор Дмитро Крвавич та архітектор Михайло Федик). У 1993 році на площі Вічевій у Золочевівстановлено Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автори скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра; архітектор — Михайло Федик).У канадському місті Вінніпег у 1962 р. було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 р. видавав протягом 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 р. там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а на 170-річчя народження — іменем Шашкевича названо місцевий парк.У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована Шашкевичівська комісія. Того ж року Білокам'янецьку школу було перейменовано: рішенням виконкому Львівської обласної ради та присвоєно ім'я М. С. Шашкевича.Рішенням сесії Бережанської міської ради № 714 від 02.08.2001 року Маркіяну Шашкевичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани».В 2003 р. ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.31 грудня 2013 року в Івано-Франківську відкрили перший у світі пам'ятник «Руській Трійці». Серед постатей на пам'ятнику є, зокрема, і Маркіян Шашкевич.

Площі, вулиці

1913 р. у Винниках було названо вулицю імені Маркіяна Шашкевича (тепер вул. Лесі Украінки). Це одна із перших вулиць в Украіні, яка була названа в честь Будителя України-Русі.Вулиця Шашкевича у Львові існувала у 1920-1930-х роках, тепер (площа Шашкевича)

Маркіян Шашкевич на Заході

У 2007 р. з'явився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «…додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили».

У видання входять статті й доповіді на такі теми:

Шашкевич на Заході
Шашкевичева доба
До біографії Шашкевича
Роля Шашкевича
Шашкевич і мова
Шашкевич і фольклор
Шашкевич у літературній критиці
Культ Шашкевича
Спомини

Твори
 

Байки

Плішка і Соловій
Старий і молодий лис
Потік і Ріка
Щука і маленька рибка
Діти і жаби
Лебедь і ворони

Поезія
 

Повні вірші

↓ Показувати повністю

Бандурист
Безрідний
Болеслав Кривоустий під Галичом 1139 /р./
Веснівка
Вірна
До ***
До милої
Думка
Згадка
Лиха доля
Місяченько круглоколий закрився хмарою...
Над Бугом
О Наливайку
Опихане, пане?
Підлисє
Побратимові
Погоня
Поза тихий за Дунай...
Розпука
Син любимому отцю
Слово до чтителей руського язика
Сумрак вечерній
Туга
Туга за милою
Хмельницького обступленіє Львова
A wiesz ty?
Moje niebo

Фрагменти

Вірителеві
Другові
Думка (фрагмент)
На зеленій полонині…
Руська мова
Серед поля, край могили...

Пісеньки і грачки діточії

Дністрованка
Отець ся син один...
Пісеньки і грачки діточії

Альманах

Русалка Дністровая (оригінал)

Переклади

Євангеліє від Матея|Євангеліє від Матея (Шашкевич)|Євангеліє від Матея
Євангеліє від Йоана|Євангеліє від Йоана (Шашкевич)|Євангеліє від Йоана