Кириче́нко Олексі́й Іларіо́нович (*25 лютого 1908, Чорнобаївка, Херсонська губернія, Російська імперія (тепер Білозерський район, Херсонська область, Україна — †29 грудня 1975, Москва, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч.

Життєпис

Народився 25 лютого 1908 в селі Чорнобаївка (тепер Білозерського району Херсонської області). Українець.З 1930 — член ВКП(б).У 1936 закінчив Азово-Чорноморський інститут інженерів-механіків соціалістичного землеробства.З 1938 працював в апараті ЦК КП(б)У.З 1941 — секретар ЦК КП(б)У з промисловості.Під час радянсько-німецької війни 1941-45 — член Військової Ради ряду фронтів, генерал-майор.У 1944 — секретар ЦК КП(б)У по кадрах, 1945-49 — перший секретар Одеського обкому Комуністичної партії.В 1949-53 — другий секретар ЦК КП(б)У.Після усунення червневим пленумом ЦК КПУ з посади першого секретаря Л. Г. Мельникова, Кириченко став першим українцем, що очолив Компартію України. Під час перебування на посту керівника республіканської Комуністичної партії значно зріс відсоток українців серед членів КПУ (бл. 60% загального складу), розпочався короткий період політичної «відлиги», використаний для висунення національно-культурних домагань (ставилося питання про чистоту української мови, створення умов для розвитку національної науки, реабілітацію репресованих українських діячів культури та їхньої творчості, скасування цензури тощо).У 1957 Кириченка було відкликано до Москви і призначено на посаду секретаря ЦК КПРС. На цій посаді він кирує КДБ. Олексій Кириченко є замовником вбивства Степана Бандери.З 1960 — перший секретар Ростовського обкому Компартії, пізніше — на господарській роботі.