Постишев Павло Петрович 13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва, здійснивши попередній розгляд кримінальної справи № 1-33/2010, порушеної Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України, відносно генерального секретаря Центрального комітету ВКП(б) Йосипа Сталіна (Джугашвілі), члена ЦК ВКП(б), голови Ради Народних Комісарів СРСР В'ячеслава Молотова (Скрябіна), секретарів ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича та Павла Постишева, члена ЦК ВКП(б), генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, члена ЦК ВКП(б), голови Ради народних комісарів УРСР Власа Чубаря та члена ЦК ВКП(б), другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, постановив закрити кримінальну справу у зв'язку зі смертю обвинувачених
Біографія
Поштова марка СРСР, присвячена П. П. Постишеву (дата смерті зазначена невірно), 1968 (Каталог ЦФА 3667, Скотт 3514)Народився у Іваново-Вознесенську (тепер Іваново, Росія). З 1901 року брав участь у революційному русі, з 1904 року — член РСДРП. У 1905—1908 роках більшовицький партійний функціонер в Івано-Вознесенську.В 1908 році заарештований і засуджений до каторги, з 1912 року — на поселенні в Іркутській губернії. У 1914—1917 роках — член іркутського бюро РСДРП. У 1918—1920 роках — один з керівників більшовицького партизанского руху на Далекому Сході. З квітня 1922 року — обласний комісар уряду Далекосхідної республіки (ДСР) у Верхньо-Удінську.В серпні 1923 року направлений ЦК РКП(б) в Україну. В 1924 - з середини листопада —1925 роках — секретар Київського губкому, а з осені 1925 року — Київського окружкому КП(б)У. В 1926—1930 роках — секретар Київського окружкому КП(б)У, одночасно — член Політбюро і секретар ЦК КП(б)У. З липня 1930 року до січня 1933 року — член бюро і секретар ЦК ВКП(б).
Робота в Україні
На початку 1933 року ЦК ВКП(б) видав постанову, в якій засуджувалась діяльність української парторганізації через невиконання плану хлібозаготівель. Ця постанова викликала кадрові зміни в партійній організації, найсуттєвішою з них було призначення в березні 1933 року Павла Постишева другим секретарем ЦК КП(б)У. Одночасно, Постишева було обрано першим секретарем Харківського, а згодом — Київського (з липня 1934 року) обкому Компартії.Був в Україні завзятим провідником політики ВКП(б), за що період його керівництва отримав назву «постишевщина» Виступав провідником ідеї загострення класової боротьби, заохочував репресивну політику, вів боротьбу з «шкідництвом» і «саботажництвом». Постишев за безпосередньою вказівкою Йосипа Сталіна розгромив українське національне відродження, політику українізації, очолив політичну кампанію проти Миколи Скрипника, що привела до його самогубства.Постишев виступав за застосування репресивних методів при проведенні колективізації і виконання плану хлібозаготівель в Україні, за боротьбу зі «шкідниками» і «націоналістичною контреволюцією». Постишев був одним з найголовніших організаторів голодомору 1932-1933 років в Україні
Заслання та страта
На початку березня 1937 року звільнений від обов'язків секретаря обкому і секретаря ЦК КП(б)У, з 1937 року — секретар Куйбишевського крайкому ВКП(б). У лютому 1938 року був виключений з ВКП(б).В ніч на 22 лютого його разом із дружиною заарештовано. 9 квітня 1938 року Постишев пише заяву на ім'я наркома внутрішніх справ Миколи Єжова, в якій запевняв, що має «намір дати органам слідства відверті свідчення про контрреволюційну діяльність проти партії та Радянської влади, яку я проводив протягом кількох років».Слідство констатувало, що Ліві лапки «Постишев П. П. упродовж кількох років був членом центру правотроцькістської організації в Україні. У проведенні ворожої роботи був зв'язаний з Косіором, Чубарем, Балицьким, Якіром, Ашрафяном, Вегером, Косарєвим та іншими. Брав активну участь в організації та керівництві диверсійно-шкідницькою роботою в Україні. З 1920 р. був агентом японської розвідки, яку постачав найважливішими шпигунськими відомостями по Радянському Союзу». Праві лапки
Як «японського шпигуна» та «правого троцькіста» Постишева було розстріляно 26 лютого 1939 року.У 1956 році рішенням Військової колегії Верховного Суду СРСР повністю реабілітований, чому немало сприяла симпатія до нього з боку М. С. Хрущова: той кілька разів відгукнувся про нього позитивно в Доповіді на ХХ з'їзді КПРС як про «чесного, принципового більшовика».13 січня 2010 року Апеляційний Суд міста Києва визнав Постишева винним у організації Голодомору та постановив наступне: "Підстав для реабілітації Постишева Павла Петровича немає".
