1.Анти — стародавні східнослов’янські племена, що мешкали на значній території від Дунаю до гирла Дону й Азовською моря.
2.Велике переселення слов'ян — переселення слов’янських племен у V—VII ст., внаслідок якого формувалися східні, західні та південні слов’янські союзи племен.
3.Верства — група населення
4.Галицько-Волинська держава — держава на землях Південно-Західної Русі, спадкоємниця Київської Русі, яка проіснувала після занепаду Київської держави протягом ста років і була головним політичним центром України.
5.Держава — форма політичної організації суспільства, яка, спираючись на органи влади і закони, обов’язкові для всього населення. регулює життя суспільства, зберігає його цілісність, забезпечу є розвиток, захищає від зовнішніх ворогів.
6.Закони — загальнообов’язкові правила, встановлені найвищим органом державної влади, що мають найвищу юридичну силу.
7.Золота Орда — держава монголо-татар, заснована на Нижній Волзі зі столицею Сарай.
8.Золотоординське ярмо — експлуатація руських земель монголо-татарськими завойовниками.
9.Іконостас — перегородка, що відокремлює вівтар — головне місце у храмі — від центральної частини — приміщення, де перебувають віряни.
10.Київська Русь — ранньофеодальна держава східних слов’ян.
11.Князь — у давніх слов’ян воєначальник племені або союзу племен, пізніше — глава держави.
12.Литовсько-Руська держава — Велике князівство Литовське, долучивши до свого складу українські та білоруські землі, запозичило у руських систему адміністративного устрою, судочинство, військову організацію, мову як державну. Тому князівство стали називати “Литовсько-Руською державою” і воно було об’єднанням майже самостійних князівств, пов’язаних між собою наявністю єдиного верховного князя та єдністю зовнішньополітичних інтересів.
13.Магдебурзьке право — право міст на самоврядування.
14.Монастир - спеціальне поселення, де мешкали ченці.
15.Монголо-татари — племена, що кочували вздовж річки Амур у Центральній Азії, об’єдналися під проводом Темучина, який прийняв титул Чингісхана, утворили могутню військово-феодальну державу і почали здійснювати завоювання у Північному Китаї, Середній Азії, Закавказзі. Пізніше завоювання Київської Русі здійснювалися на чолі з ханом Батиєм.
16.Роздробленість — поділ держави на дрібні феодальні володіння, послаблення влади єдиного правителя.
17.Русь — спочатку цим словом називали землі полян у Центральному Подніпров'ї, а згодом те політичне утворення, яке виникло на цій території і дістало назву Київська Русь
18.“Руська правда” — збірник законів Київської Русі, розроблений за часів Ярослава Мудрого.
19.Склавини — стародавні західнослов'янські племена, що походили від венедів і населяли територію на північ від середнього і нижнього Дунаю.
20.Слов’яни — автохтонне (місцеве) населення Європи індоєвропейською походження.
21.Східнослов’янські племінні союзи — територіально визначені союзи племен, у яких з’явилися деякі відмінності в культурі й побуті, що поступово переросли у племінні князівства — додержавні об’єднання, які передували появі першої східнослов’янської держави.
22.Українська шляхта — привілейована частина українського суспільства: родова українська знать, пани, бояри-лицарі, ті, які виконували військові обов’язки.
23.Християнство — одна зі світових релігій, яка сповідує віру в єдиного бега.
