1.Період «Застою» — ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 - середина 1980-х років). Поняття «період застою» з'явилося та було введене в політичний лексикон лідером КПРС та головою держави - М. С. Горбачовим у другій половині 1980-х років.
2.Партійна номенклатура, скор. Партноменклатура — у вузькому формально-правовому значенні - назва посад керівників у Партії, адміністрації, економіці та суспільстві. В більш поширенному, соціально-політичному тлумаченні та вживанні - привілейована правляча верства, еліта або «політичний клас», відносно закрита соціальна каста «соціалістичного» суспільства - в країнах, що еволюційно знаходяться на перехідному етапі від традіційного до індустріального суспільства, коли відсутнє громадянське суспільство та нерозвинена політична традиція та культура.
3.Дефіци́т (лат. deficit — «не вистачає») в економіці — перевищення попиту над пропозицією. Дефіцит засвідчує про розбіжність між попитом та пропозицією та відсутність урівноважуючої ціни.
4. Урбаніза́ція (від лат. urbanus — міський) — це зростання ролі міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в країні, регіоні, світі.
5. Русифіка́ція або росифіка́ція, помосковщення, зросійщення, змосковщення — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції
6.«Самвидав» (рос. самиздат) — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору
7.Правозахисник — у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки, досвід і бачення світу у формі глобального усвідомлення важливості та беззаперечного дотримання прав людини, як єдиної загальносвітової ідеології. У вузькому розумінні це експерт у сфері законодавства внутрішньодержавного та загальносвітового рівнів за напрямом Права людини, особа, для якої правозахисна діяльність є професією.
